Згадуємо про Чорнобиль.

Чорно́бильська катастро́фа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території Української РСР. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.

Загальні дані.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

Аварія

Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходимчук. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Новий саркофаг у Чорнобилі, проект «Укриття-2», захистить зруйнований енергоблок від води. За словами спеціаліста, ця проблема - одна з найбільш важливих. Вода як руйнівна сила діє практично на всі матеріали. А це переддень утворення нової пилу і дрібних уламків, що мають радіоактивний фон. В даний момент проблему з водою вирішує, просто відкачуючи її до сусіднього блок і збираючи в баки для зберігання. Але ця можливість скоро вичерпає себе. Вода, що потрапляє в 4-й блок, заражається ураном, цезієм, стронцієм та іншими речовинами, небезпечними для навколишнього середовища. Надійний саркофаг потрібний терміново, щоб припинити освіту зараженої води.

Переможці всеукраїнського конкурсу "Космічні фантазії"

Всеукраїнський гуманітарний конкурс «Космічні фантазії» (далі - конкурс) проводиться з метою розвитку творчих здібностей у дітей і підлітків, зацікавленості їх у дослідженнях космосу, підвищення рівня знань у галузі природничих та гуманітарних наук.
Завдання конкурсу:
Забезпечити підтримку обдарованої молоді, яка відтворює своє уявлення про космос засобами літератури та мистецтва.
Розвивати філософські думки про всесвіт.
Розширити духовний світогляд засобами візуального мистецтва…

Переможці: Цимбал Олена (11 клас), Пенькова Діана (8 клас)

 Цибал Олена ще у 2015 році ставала призером цього конкурсу і була нагороджена дипломом у м. Києві.

Цікаві факти про українську мову

Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови.

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів “дихлордифенілтрихлорметилметан”.

Найбільша кількість синонімів. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4 279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.

Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На мовних конкурсах в Італії на Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу, перша італійська. Інші джерела говорять про бронзу української мови на цьому конкурсі, друге місце за французькою, а 4 місце займає перська мова.

Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він».

Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Це персональний комп’ютер, палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський, комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек та інші.

Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір “Заповіт” Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

Сподіваємося, що ви дізналися щось нове для себе, адже цікаві факти про українську мову можуть бути корисними.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-ukrayinsku-movu/

Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

10-ка кращих книг?

Студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ) визначили десятку найцінніших книг, які вплинули на формування їхнього світогляду. Участь в опитуванні взяли 1350 студентів.

На першому місці в рейтингу опинилася книга Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". На другому і третьому – книги Еріх Марія Ремарка "Три товариша" і Джорджа Оруелла "1984".

Також до десятки увійшли книги Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц", Джерома Девіда Селінджера "Над прірвою в житі", Біблія, Джоан Роулінг "Гаррі Поттер", Рея Бредбері "451 градус за Фаренгейтом" і Ф.Достоєвського "Злочин і покарання".

У своєму рейтингу студенти згадали про "Кобзар" Тараса Шевченка, про "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко, про "Тигроловів" Івана Багряного (30 місце), "Чорний Ворон" Василя Шкляра (78 місце), "Солодку Дарусю" Марії Матіос (80 місце), книгу "Україна в огні" Олександра Довженка (90 місце).

В опитуванні, яке проводила кафедра видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ спільно з Науковою бібліотекою ім. М.Максимовича, взяли участь 1350 студентів, інших київських ВНЗ та молодь віком до 25 років, які вказали в анкетах майже 1800 творів різних авторів. У перспективі проект планують розширити до національного масштабу.

Українська книга - національний скарб.

Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами чи бабусі. Щодня ми маємо справу з книгою в школі, вдома, навчаючись у ВУЗі.

Книжка... Для одних людей — це скарб неоціненний, для інших — річ, як і тисячі речей повсякденного побуту, для третіх — данина моді, розкіш, додаток до хатнього інтер'єру. Є й такі, для яких книжка нічого не значить. 

Шана й любов до книги починається з колиски, йде від батька-матері. Сім'я, в якій не читають книжок, — духовно неповноцінна.

Та й як можна не любити книгу? Сьогодні книга скрізь із нами. І в книг, як і в людей, своє життя, своє минуле і майбутнє. Є книги, які приваблюють до себе читачів будь-якого віку.

Те, що книга – джерело знань, сьогодні знають навіть наймолодші. Крім цього, книга унікальним засобом самовираження, просвіти й комунікації.

Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

Шанувальники книг постійно знаходяться в оточенні нових відкриттів,книга стає для них порадником та джерелом натхнення.

Як відомо, в Україні основоположником книгодрукування є Іван Федоров, який у місті Львів 25 лютого 1574 році випустив першу українську друковану книгу «Апостол». В знак пошани І. Федерову в Львові встановлено пам’ятник.

Книга, як найцінніший людський витвір, пройшовши всі процеси розвитку цивілізації, і на сучасному етапі залишається незамінною. Саме книга і читання, як процес, позитивно впливають на формування особистості, незважаючи на розвиток інформаційних технологій, збільшення форм масової інформації. 

З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар» Тараса Шевченка, книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Твори великого Кобзаря взагалі стали для наших сучасників справжньою енциклопедією життя козаків, донесли до нас героїку того часу. Вони відроджують в душах повагу до героїчних предків, народжують у серцях найкращі почуття. 

Захоплення ж музикою українського слова, силою фантазії, натхнення пробуджує поезія Лесі Українки. В образі героїні "Лісової пісні" Мавки відкриваються риси справжньої людини з щирими почуттями і здатністю на самопожертву заради щастя інших.

Отож, шануйте книгу, любіть, бережіть, бо в ній велика сила, в неї вкладено велику працю й мудрість багатьох людей. Ніколи не буває самотньою та людина, для якої друг - книга. Народна мудрість говорить: "У того багато друзів, у кого великий друг - книжка".

Як держава та суспільство популяризують українську книгу? 2007 рік було оголошено Роком української книги згідно Указу Віктора Ющенка; постійно проходить відомий Всеукраїнський конкурс «Коронація українського слова», а у 2014 році за програмою «Українська книга» державним коштом планується випустити книжок на 16 мільйонів грн. від 40 видавництв та видавничих організацій України. Зокрема, має вийти 21 видання для дітей та юнацтва, 24 твори класиків української літератури та сучасних українських авторів (у тому числі твори лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка, за які вони отримали премію), 6 творів класиків зарубіжної літератури (в перекладі українською мовою), 36 науково-популярних видань, довідкових та інформаційних видань (енциклопедій, довідників, словників тощо), 7 видань мовами національних меншин України.

Книговидання як традиційна основа інформаційної сфери України, яка має давню книжну культуру, належить до стратегічних пріоритетів держави у гуманітарній сфері. Надзвичайно важливою є роль книги у відродженні духовності, культури української нації, забезпеченні належного функціонування в суспільстві державної мови, в становленні й розвитку національного інформаційного простору.

За матеріалами

Оськіна Євгена

(Навчально-науковий

юридичний університет)

України немає без верби і калини.

Українці створили найбільшу кількість народних пісень у світі

Існує легенда: коли Бог наділяв країни певними дарами, то Україна через свою сором'язливість підійшла останньою й отримала єдине, що ще залишилося у Всевишнього - пісню. От і співала віками. І в щасливу днину, і в негоду, і на свята за чаркою, і в полі на роботі... З піснею повставало Запорожжя на турків, татар і поляків, з піснею йшли нащадки козаків-січовиків - стрільці - на бій з ворогом, з піснею на вустах помирали за волю України патріоти.

Українська пісня "Їхав козак за Дунай" під назвою "L'adieu des fiancés" (Прощання з нареченою) ввійшла до збірки французьких народних пісень. Існує німецький варіант цієї пісні. У Франції та Німеччині співають також українську народну пісню "Ой не ходи, Грицю" і т.д.

Разом нараховано близько 200 тисяч українських народних пісень. Ні одна нація в історії не мала і не має такої кількості пісень, як створив український народ самостійно.

Обдаровані діти

     В.О.Сухомлинський писав: «Щоб знайти в кожному учневі найсильнішу його сторону, відкрити в ньому золоту жилку, всі вчителі повинні бути людьми, пристрасно закоханими в свою працю,  що вміють запалити вогник такої самої любові у своїх вихованців». У кожного вчителя має бути своя «школа»,  своя група учнів, які виявляють особливий інтерес до предмета, педагог «має  здійснювати індивідуальний вплив на конкретного вихованця, чимось зацікавити, захопити, надихнути підлітка, пробудити в ньому неповторну особливість».

     Найголовніше у роботі з такими дітьми полягає у створенні ефективної системи роботи, творчо використовуючи досвід кращих навчальних закладів.

     Слід враховувати:

1.     Три категорії обдарованих дітей

-         учні з ранньою розумовою діяльністю;

-         учні з прискореним розумовим розвитком;

-         учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.

2.     Характерні ознаки обдарованих дітей:

-         надають перевагу спілкуванню з старшими дітьми і дорослими;

-         відрізняються блискучою пам’яттю;

-         люблять не лише ставити запитання, а й вислуховувати відповіді на них;

-         люблять розв’язувати різноманітні задачі;

-         виявляють здібності до музики, малювання;

-         мають багатий словниковий запас, говорять складними (розгорнутими) реченнями;

-         рано захоплюються читанням і багато читають;

-         вміють користуватися комп’ютером.

     Особливу увагу приділяти організації самостійної роботи учнів, зважаючи на те, що ефективність проведення самостійної роботи учнів залежить від дотримання багатьох умов:

-         посильні завдання;

-         інструктажу вчителя про порядок виконання завдань, визначення необхідного часу для окремого етапу на самостійну роботу, відповідність відведеного часу щодо обсягу та ступеня складності завдань;

-         диференційований підбір завдань з вищою складністю для здібних учнів, які цікавляться певною дисципліною значно глибше;

-         чіткої організації навчальної діяльності (щоб кожен учень виконував завдання самостійно);

-         диференційованої допомоги учням у виконанні завдань (але без підказування та опіки);

-         підготовки вчителем списку додаткової науково-популярної літератури для виконання індивідуальних складніших завдань;

-         підбору таких завдань, які при самостійній роботі з підручником, довідковою літературою, вимагають від учня осмисленого перетворення тексту даного параграфа;

-         письмово-графічного оформлення результатів самостійної роботи;

-         завершення результатів самостійної роботи самоконтролем і контролем з боку вчителя.

    

У роботі з обдарованими дітьми ширше використовувати:

                -  розвивальні форми організації навчальної діяльності: захист творчих завдань, екскурсії, заняття в лабораторіях;

                - ефективні методи і прийоми розвивального навчання (проблемні, дослідницькі, творчі, діалогічні, ігрові).

     Удосконалювати технологію підготовки і проведення предметних олімпіад, спрямованих на виявлення і самореалізацію обдарованих дітей.

    

  Завдання:

   1. Удосконалювати систему позаурочної роботи з обдарованими дітьми.

   2. Активніше залучати школярів до пошуково-дослідницької роботи школярів.

   3. Розширити мережу учнівських наукових товариств.

 4. Розробити проблематику науково-дослідницьких робіт та рекомендацій щодо їх написання і захисту.

  5. Запровадити рейтинг обдарованих дітей, враховуючи при його визначенні такі показники:

       - пізнавальні інтереси;

       - концентрація уваги;

       - спостережливість;

       - допитливість;

       - швидкість запам’ятовування;

       - швидкість і точність відтворення;

       - гнучкість мислення;

       - оригінальність мислення;

       - словниковий запас;

       - володіння термінами і поняттями;

       - робота з додатковою літературою;

       - критичність мислення;

       - здатність до самооцінки та оцінки…

  6. Активізувати в навчальних закладах роботу педагогічних лекторіїв для батьків «Розвиток творчих здібностей дитини в сім’ї».

    Бажано у школі створити Книгу пошани дітей, які нагороджені будь-якими нагородами.

Картка досягнень обдарованого учня

Устинівська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів

1.     Прізвище, ім’я по батькові

2.     Дата народження

3.     Адреса, телефон

4.     Клас

5.     Навчальний рік

6.     Коротка характеристика (записується)

7.     Досягнення (записуються по роках)

Виховання гармонійної особистості в довкіллі

Девіз «Знай ! Люби ! Бережи !»

Концепція сприяння розвитку творчих здібностей

обдарованих школярів

     Сучасне суспільство потребує такої особистості, яка б мала сформовані моральні якості та систему базових цінностей: природа, людина, праця, пізнання життя.

Мета та завдання

   Мета: створення умов для формування та розвитку обдарованої            

              особистості, реалізації її потенціалу.

   Завдання:

-         виявлення та сприяння інтелектуально обдарованих школярів;

-         формування готовності до свідомого вибору майбутньої професії, стимулювання школярів до навчання у вищих навчальних закладах;

-         сприяння самовираженню учнів у різних видах діяльності, задоволення їх потреб, інтересів та стимулювання творчого самовдосконалення;

-         формування покоління майбутніх науковців та практиків, творчих, ініціативних, підприємливих, для різних галузей суспільного життя;

-         сприяння самовираженню учнів у різних видах діяльності, задоволення їх потреб, інтересів та стимулювання творчого самовдосконалення;

-         підвищення інтересу до поглибленого вивчення базових дисциплін, виявлення рівня сформованості вмінь дослідницької роботи через гуртки, факультативи, олімпіади тощо;

-         виховання компетентної особливості, здатної здійснювати самостійний вибір та приймати відповідальні рішення;

-         сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу та застосуванню сучасних прийомів і методів навчання.

Шляхи реалізації Концепції

Загальні напрямки реалізації:

-         на рівні сім”ї;

-         на рівні діяльності педагога;

-         на рівні діяльності адміністрації навчальних закладів;

-         на рівні відділів, управлінь освіти райдержадміністрації;

Пам’ятка вчителю для роботи з обдарованими дітьми

1.     Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо вразливих і чуттєвих до всього, що стосується їхнього «я».

2.     Допомагайте обдарованим дітям виробити адекватну я-концепцію і самооцінку, розвивати симпатію.

3.     Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду в процесі взаємодії з людьми.

4.     Дотримуйтеся порядку й дисципліни, обдаровані діти, як і всі інші, повинні знати межу допустимої поведінки.

5.     Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця приносила користь.

6.     У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.

7.     Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.

8.     Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм легше адаптуватися до соціальних умов.

9.     Заохочуйте дітей, це стимулює їх.

10.Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей, щоб розвинути здібності кожної дитини.

Орієнтовний перелік питань по класах під час роботи з дітьми :

5 клас     розумове виховання і розвиток пізнавальної діяльності в підлітковому віці.

6 клас     як виховати у підлітка інтерес до набуття знань

7 клас     спрямованість особистості й розвиток здібностей у підлітка

8 клас     потреби та інтереси підлітка

9 клас     формування навичок самоосвіти і самовиховання у підлітковому віці

10 клас  специфіка пізнавальної та навчальної діяльності юнацтва

11 клас  виховання культури розу мової праці та керівництво самоосвітою старшокласників

   У 2001 році була розроблена обласна комплексна програма «Обдаровані діти: молодь Кіровоградщини» та відповідні регіональні програми.

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ КРАЙ

ДОРОГАМИ КОБЗАРЯ

Моє село

   

Я люблю своє рідне село – Устинівку. Кожного разу, коли починаю розповідати про нього, здається, що забула про найголовніше. Тому я вирішила показати окремі години, іноді навіть хвилини його життя, життя односельчан.

   Моя бабуся любить читати мені казки про королів і принцес, про вовків і ведмедів, але найбільше мені подобаються її розповіді про минуле, які вона чула у своєму дитинстві. Кожного разу вона говорила мені: «Онучко, хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього».

   От і зараз зринають в пам’яті спогади, обмежені багатовіковою історією, трепетним добром і щирістю, а я з гордістю хочу поділитися тим, що передавалося з покоління в покоління.

   Існує легенда про заснування мого села: ніби козак Устин зі своїми синами вперше посіяли хліб та посадили картоплю. Переконавшись у родючості грунту цієї місцевості, він переселився сюди, а за ним частина й других зимівників.

   Роки йшли, село розвивалось. Але прийшли нелегкі часи Другої світової війни. Устинівку захопили у серпні 1941 року. На території селища розмістилася гітлерівська поліція. Окупація невблаганно спустошила село. Для боротьби з диверсантами утворився винищувальний батальйон. Деякі жителі села вступили до Червоної Армії. 13 березня 1944 року почався бій за Батьківщину, який тривав дві доби. Орденами та медалями було нагороджено майже сто п’ятдесят жителів Устинівки – учасників війни. Згадуючи розповіді про ці часи, я не хочу щоб це повторилося, щоб моє рідне село здригалося від вибухів бомб, виття сирен.

   Зараз над нашими головами мирно світить сонце, чути спів пташок, по вулицях ходять усміхнені, щасливі люди.

   Звичайно, одне село можна порівняти з іншим, але рідне не можна ні з чим порівняти, бо воно єдине і неповторне.

   Чи поїхала б я кудись за кордон, якби трапилась така нагода? Звичайно. Хотілося б побачити, як живуть інші люди, які там міста, села, яка земля, яке небо. Але я нізащо б не погодилася б назавжди покинути свій рідний край, своє рідне село, хоч би як добре було у чужих краях.

   Хай воно не обов’язково найкрасивіше, бо у світі, я впевнена, є кращі місця. Хай моє село і не таке багате; може не кожному западе в душу, але від цього воно мені не є менш любимим і дорогим, бо хоч:

                                              Село моє - краплиночка на карті,

                                              У світі невідоме – та дарма.

                                              Ну, а чого без нього були б варті

                                              Ми з вами, кожен зокрема?

Олена Цимбал,

учениця  11 класу

Устинівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Моя Устинівка

Я навчаюся у 10 класі, багато читаю. Ось такі думки опанували мене, коли я йшла тихою стежинкою до свого дому. Усе може пройти, промайнути, але тільки найкращі спогади та рідне селище залишаться у душі.

У своїй книзі «Рент: Біографія Бастера Кейсі» відомий американський сатиричний письменник – Чак Паланік – писав: «Найчастіше люди покидають маленьке місто, щоб мріяти туди повернутися. А інші залишаються, щоб мріяти звідти поїхати». Мабуть, так було і буде завжди. Отак і з нашою маленькою Батьківщиною – Вона з дитинства дає тобі все, що відбивається легким смутком і щирою радістю у твоїй пам’яті. Твої рідні, друзі, школа, кохання. 17 років ти дякуєш Їй за всі твої емоції і почуття, які саме тут мали такий вибуховий характер, а потім їдеш, залишаючи тут все, що тебе оберігало і гріло всі ці роки, вирушаєш у незнайоме життя і відкриваєш для себе нове, що також стає частиною тебе і поступово починає витісняти ще незабуте старе. А вечорами будеш згадувати все те, що тримається в душі на сталевих дротах і не хоче її залишати, та й ніколи не залишить. Друзів, які разом з тобою зустрічали світанкову зорю і писали історію вечорів, які свої мрії ділили на два, остаточно забували займенник першої особи, а тільки «ми» і тільки «разом». Друзі, чиї бажання відразу ж ставали планами завтрашнього дня, чий від’їзд на 21 день до табору було неможливо пережити, і так мало цього часу, коли ти їхав разом з ним. Скільки пісень і місць ставало «вашими». Отак, ідучи цими вулицями, згадуєш як добре було тут радіти і любити, кожен сантиметр нагадує тобі про щасливу мить твого дитинства. Ось ти проходиш повз школу, в якій цілих 11 років намагаються «побороти», але водночас «будують», того ким ти є. Половину своєї свідомої юності ти проводиш у школі і саме тут формується твоя особистість, гартується твій характер. Тут ти набираєшся досвіду і «народжуєш» своє ставлення до оточуючих. Головне тут – твої однокласники, люди, які 11 років з тобою проводять половину свого дня, з якими розлучаєшся на ціле літо, але відношення до них не змінюється. Коли ти поруч з ними, ти ніби стоїш у захисному колі, який відганяє все лихе, а добре завжди залишає біля тебе. Спогади на фотографіях, стрічка з випускного вечора, рідкі нетривалі дзвінки і пусті місця в душі, які ніхто не спроможний зайняти, адже кожен був особливим і кожного ти знав по різному, - це все, що залишається у тебе від твого класу, такого рідного і такого дорогого.

І от ти стоїш на автобусній зупинці, ніби прощаючись з частинкою себе, яку ти назавжди залишиш тут, щоб вона обороняла твоє дитинство і твою юність, твої спогади, які були тут і ніде знову не будуть пережиті. Всі ці зелені поляни, довгі лісосмуги, таємничі сади у тіні, висока гойдалка, круті пагорби, солодкі абрикоси, кислі яблука і квітка, яка ніде так не цвістиме, як тут. Це все, що тобі подарувала Вона – твоя Батьківщина, і що могло бути більше за це?

Радій, що ти мав змогу вирости тут, ніколи не думай, що могло би бути, якби ти народився деінде. Умій робити себе щасливим там, де ти є, і навчися дякувати за те, що маєш! Бери від життя все, що тобі потрібно і ніколи не смій забувати місце, де пройшло твоє дитинство.

Незаймай Вікторія,

учениця 10 класу

Устинівської ЗШ І-ІІІ ст