Тема уроку. Другорядні члени речення. Додаток.
Учні повинні вміти і знати :
поняття про другорядні члени речення. Знаходити у реченнях додатки.
Завдання уроку: 1.Повторити
вивчений матеріал по синтаксису.
2.Сприяти вихованню в учнів любові і
пошани до рідного слова.
Епіграф уроку: Мова – це віконця, через які людина бачить світ.
В.О.Сухомлинський
Хід уроку.
1. Організація класу до
роботи на уроці.
-
Діти, сіли рівно, приготувалися до праці. Відкрийте свої
серця і душі для добра, будьте людьми на землі, бережіть, цінуйте життя.
Прагніть нести щастя людям, не соромтесь доброти своєї, жалійте одне одного,
бережіть справжню дружбу, намагайтеся допомагати іншим, пам’ятайте про батьків,
які піклуються про вас. Любіть їх, поважайте старших, не робіть нікому зла.
Звернулась
я до вас, діти, словами великого педагога В.О.Сухомлинського.
Пам’ятайте
завжди про це.
2. Бесіда по перевірці
домашнього завдання.
-
Що вивчає синтаксис?
-
Робота за диференційованими картками.
-
Завдання: скласти речення про калину, назвати в ньому
використані словосполучення і головні члени речення.
(Два учні готують діалог про раніше вивчений
матеріал)
3. Підготовка до сприйняття
нового матеріалу.
-
Діти, ми продовжуємо працювати над розділом «Синтаксис».
Підготуємось до сприйняття нового матеріалу.
-
Діти, у В.О.Сухомлинського є дуже цікава книжка. Ось вона
(демонструю). У ній зібрані казки самого вчителя і його учнів. Зараз ми
прослухаємо одну з них і запишемо речення (зачитую казку).
-
Звідки злетів у небо жайворонок?
Весною
сонце розтопило сніг. На землі лежала маленька сіра грудочка. Сонечко нагріло
її. І ось вона ожила, заворушилась. Це вже не грудочка, а сіра пташка.
Жайворонок! Знявся високо в небо і весело заспівав. Про сонце і про весну.
-
Записуємо речення:
Жайворонок заспівав про сонце і весну.
Фізкульт хвилинка
4. Вивчення нового
навчального матеріалу.
-
Визначаємо граматичну основу речення.
-
Поміркуємо: чи могло бути красивим речення, щоб у ньому
була тільки граматична основа.
Щоб довести
це, спробуємо розповісти про якусь подію, використовуючи речення, що
складаються лише з одних головних членів речення («Урок мови»). Що у вас
вийшло?
А зараз
повторимо спробу, вже не обмежуючи себе: будемо використовувати і другорядні
члени речення. Тема розповіді: «Букет для матусі». А Юлечка попрацює біля
столу, де лежать квіти. Складе нам такий букет із осінніх квітів, який би вона
хотіла подарувати найдорожчій людині в світі – матусі.
(слухаємо одну розповідь)
Як квіточка
до квіточки – утворюється букет, так і слово до слова – утворилась гарна
розповідь.
-
Як ми називаємо таку розповідь?
(текст)
-
Це уже скільки слів? А речень?
-
Серед розмаїття слів є і другорядні члени речення?
Записуємо
в зошит:
Другорядні члени речення – додатки, обставини,
означення.
Ми
сьогодні будемо говорити про додатки. Додаток, як і підмет, означає предмет.
Однак, вміючи визначати у реченні підмет, легко можна визначити і додаток. Усі
слова, які означають предмет, але не є підметом, виступають додатками.
Спробуємо
визначити таким способом додатки у реченні.
Жайворонок заспівав про сонце і весну.
-
Робота над таблицею про додаток.
-
Робота з підручником.
-
Спробуємо дати визначення додатка, а потім скласти усну
розповідь.
(кілька учнів розказують)
Завдання: на дошці і в зошитах записуємо речення.
Слова –
крила ластівки.
(діти
розташовуються з табличками-назвами членів речення у потрібному порядку, як у
реченні).
5. Підведення підсумків і
домашнє завдання:
Бесіда з учнями:
-
Які є члени речення?
-
Які є другорядні члени речення?
-
Що таке додаток? (навести приклади)
Учні записують домашнє завдання:
-
написати твір-мініатюру «Осінь у моєму селі» із
використанням додатків;
-
скласти 5 речень із додатками, підкреслити їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар